- обряджений
- —————————————————————————————обря́дженийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обряджений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрядити … Український тлумачний словник
обряджений — [обр’а/джеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обрядженість — ності, ж. Абстр. ім. до обряджений … Український тлумачний словник